Заповіт

Незадовго до смерті батько призвав мене до себе і нагадав про основну ідею Спасу. У цьому заповіті, мені здається, сформульовані й основи характерництва, і мудрість простого, вільного духом народу, що населяв степ Північного Причорномор'я.

Зерна Рода - Тар"Ми живемо на землі не тільки серед рослин і тварин, але і серед багатьох інших істот, невидимих для нас. Але не треба їх боятися! Людина сама могутня серед усіх творінь. По-перше, тому, що тільки людина може мислити. По-друге, тому, що твоє тіло - це лише стебло, біля якого, разом із яким живуть дев'ять могутніх невидимих істот: Срібна людина (Сяйво), Даж, Малка, Сак, Вол, Хор. Є ще чотири, про які я говорив, що ми їх втратили. Але це зовсім не так, вони поруч із нами. Звуть їх Кален, Тар і Швак. Просто ми їх не бачимо та не чуємо, вони, у свою чергу, нас також не бачать; важають, що живуть самі по собі. Це трапилося тому, що ми, з різних причин, розучилися бачити так, як бачили наші пращури. Але якщо з'явиться необхідність, їх можна знайти і побачити. Якщо не будеш їх шукати ти, то передай своїм дітям і онукам, що їх можна знайти, але це потрібно робити тільки тоді, коли виникне велика потреба, тому що з ними дуже важко жити.

Якщо хтось помилиться, вони можуть і покарати. Тими, що слабіші за людину, можна керувати. З іншими чотирма можна тільки радитися, тому що не по людському розуму їм наказувати. Якщо вони будуть згодні з твоїм бажанням, ти зможеш зробити таке, чого ніколи не зуміє зробити не навчена Спасу людина. Якщо їм запропонувати щось нерозумне, вони проігнорують, у тебе нічого не вийде і ти будеш схожий на дурня. Подібне часто трапляється з тими, хто з ними вже завів знайомство, але обидві сторони, людина та вершники (супутники), ще не зрозуміли один одного і не прийшли до згоди. Якщо ж їм запропонувати щось мерзенне, що порушує божественні і людські закони, вони підуть від такої людини і закриють йому очі так, що той перестане бачити і почувати, втратить можливість захищати себе й інших людей від негативних енергетичних впливів. Якщо їм запропонувати якусь підлість, то вони кинуть таку людину і жорстоко покарають. Ти питаєш як? Заведуть у темний ліс і там кинуть. Направлять у глибоку ріку без броду. І будуть водити доти, поки, не підеш у церкву на сповідь. Якщо не підеш зведуть із розуму, ти ніколи не отямишся і станеш юродівим.

Про це мені розповідав твій дід, мій батько, коли на степовому кургані "прив'язував" мене до Сонця. Тобі ми цього не говорили там, на кургані, тому що час був складний, небезпечний, навіть із тим мінімумом знань, що ми тобі передали, ти прожив дуже складний відрізок життя. Прийшов час назвати тобі імена всіх "вершників" - супутників. Сьомого звуть Кален, восьмого Хор, дев'ятого Тар, десятого Швак, а того, що живе за межами нашого світовідчуття (або, як прийнято називати, на небесах) звуть Рід. Це не "вершник"-супутник, це Ангел Хоронитель. Він - Рід! Він оберігає усіх твоїх братів і сестер, усіх  родичів, і він не один - їх багато. Є вони і з боку твоєї матері, твоєї дружини, із боку її родичів. Ти тільки маленька пір`їнка в крилах цього Роду.

Від тебе самого, від того, як ти проживеш своє життя тут, на Землі, буде залежати, чи будеш ти маховою рукою в могутніх крилах свого українського Роду або усього лише маленькою пір`їнкою."

Трохи помовчавши, батько сказав: "Мало нас залишилося тих, хто володіє Спасом. Але дуже незабаром усе зміниться, і ти зобов'язаний навчити Спасу своїх рідних, друзів, знайомих і всіх, хто захоче цьому навчитися. Вчи всіх. Нічого не ховай. Нехай беруть стільки, скільки зможуть взяти. Але чесно попереджай про те, що не кожний може освоїти увесь спектр цієї науки. Пам'ятаєш як у Біблії сказано? "Багато кликаних, та мало обраних". Кожний одержить стільки, скільки дозволить узяти йому його Рід".  

Анатолій Скульский

С П А С. Таємна наука українського козацтва

23 листопада 1979 року

Людина між Сонцем і Місяцем  

32775405 1588134164630962 7370887435896487936 o“Слухай дитино. Людина це...” Не відмахуйтеся, почуйте - з вами говорять століття, перед вами відкривається душа народу.

Людина - це сонячна квітка, ромашка рум'янок або соняшник, що розцвітає під сонячними променями”.

Так визначали наші предки зв’язок і залежність енергетики людини від Сонця, її збільшення або зменшення у залежності від пори року.

Довгий час мене цікавив не стільки аспект впливу на людський організм Сонця і Місяця, а найбільше - взаємодія цих небесних світил у такому впливі. Особливо засмучувало те, що ніяк не вдавалося в міських умовах побачити розкриту влітку "сонячну квітку", тобто людину у повній гармонії з природою, в стані набору енергії з природи. І ось одного разу я дивився передачу про цивілізації інків в Південній Америці. Майнула думка: "Чому стародавні люди будували свої міста і храми над озерами?" Це було як осяяння, і я відправився до лиману.

З висоти Варварівського моста я довго спостерігав за човнами рибалок, яхтами, і ось близько дев'ятої години вечора у мене на очах човни рибалок почали перетворюватися на величезні примарні квітки- лілеї. Зелені в центрі (це колір в стані спокою), вони мали шість пелюсток, які переливалися ніжними кольорами веселки, як на картинах імпресіоністів. Зсередини кожної квітки виходили, повільно коливаючись, фіолетові тичинки, їх було близько десяти. Цю картину неймовірної витонченості і краси я спостерігав протягом декількох років, а потім, переглядаючи журнали, вже за часів перебудови, побачив репродукцію картини Миколи Реріха, де зображувалось гірське озеро і на його дзеркалі - людина-квітка.

Одного разу я помітив дещо незвичне у вже досить звичному пейзажі: з кожної розкритої лілеї догори піднімались дві високі волохаті срібно-рожеві пелюстки, повернуті площинами одна до одної. Хвилин з п'ятнадцять я спостерігав і не міг зрозуміти що відбувається, доки не звернув увагу на те, що на небі одночасно знаходяться і Місяць, і Сонце, що схилилося на захід. Як показали подальші спостереження, ці дві пелюстки з'являються лише тоді, коли на небі одночасно знаходяться і Сонце, і Місяць. Таким чином я зрозумів до кінця значення дідових слів, що всі ми залежимо від Місяця і Сонця…

А.М. Скульський


Джерело:

А.М. Скульський - "Записки наблюдателя"

 

СПАС 
таємна наука українського козацтва 

З ГЛИБИНИ ВІКІВ 

Степ пахне чабрецем та рутою, гірким полином, хилить під гарячим сухим вітром на пагорбах та в долинах хвилі білої ковили, стелиться під колеса возів та гарб, що котяться вибитим шляхом за далекий обрій. Вночі перекидається на степ зоряне шатро із Чумацьким Шляхом, а далі... Чи то по степовому шляху, чи по небесному тягнуться чумацькі валки, хтозна, хтозна?...

Поволі сунуть запряжені волами гарби, неквапно ведуть розмову чумаки - день за днем, ніч за ніччю... Поки до того Криму дійдеш, поки додому повернешся, стільки жахів у дорозі трапиться, стільки дрібних несподіванок чатує: то яруги-балки, дощами вириті, то мілкі річечки із підступними замуленими бродами, то вітер-суховій налетить з вихором піщаним, а то зустрінеться раптом чоловік із шаблюкою чи пістолем та з оком нечистим. Під вечір, посідавши біля вогнища, розповідають чумаки історії про відьом та вовкулаків, про добрих та злих чаклунів, про козаків-характерників, що вміють і себе, і товариша захистити від злої негоди. Куля не бере козака-характерника і шабля не рубає, бо знає він таємну науку, але не відкриває її нікому, лише синові довірить на смертельному ложі або в годину лиху, перед січчю пекельною. І називається та козацька бойова наука - Спас Великий. Простому ж чоловікові знати її не дано, та й не під силу це йому...

Так приблизно розповідали нам, хлопчакам, про чумацькі пригоди та про прадіда Левка дід та батько.

Перше знайомство зі Спасом відбулось у 1959 році, коли настав час призову на строкову службу до армії. Тоді приїхав я з Одеси до Миколаєва на кілька днів попрощатись із друзями та рідними, тоді й отримав перші батьківські уроки, що на довгі роки збереглися у пам’яті.

Увечері, повернувшись з роботи, покликав мене батько в садок, там, на лаві під старою абрикосою, і почав розмову.

Зерна Рода - ШвакТи знаєш, сину, що дід мій, а твій прадід Левко чумакував. В роду нашому, що йде коріннями в глибину віків, зберігаються таємні знання Спаса. Це бойова наука українських козаків, яку після розгрому Запорізької Січі зберегли чумаки. Ця наука полягає в тому, що людині, яка володіє Спасом, ніхто не може причинити великого зла.

Ось, для прикладу, ведуть десять чумаків валку у сто возів, і їх ніхто не чіпає, хоч і чисте золото вези через всю країну. І не в тому річ, що вміють вони битися як кулаком, так і ножем чи сокирою, влучно стріляти з пістолів та рушниць. Головне, щоб був серед них один, хто вміє, як фокусник-гіпнотизер, відводити злих людей від себе і від валки.

Наука спаса дуже складна. Беруть у науку (і то за великі гроші) хлопчаків дев’яти-дванадцяти років, і вже до тридцяти років стає той хлопчина справжнім характерником. Він і в темноті бачить, і болячки зашіптує та замовляє, і пристріт та порчу знімає, вміє й ще багато такого, чого ми і не знаємо вже, секрети ті загублено, забуто.

Знаю тільки, що живуть на чоловікові дев'ять божих невидимих істот. Чоловік у тій компанії - десятий. Всі разом живуть в основному дружно, але інколи і сваряться. Коли є між ними згода, появляється над головою того чоловіка голубий бриль із жовтим донцем або, як малюють богомази на іконах, два жовтих кільця.

Наука Спаса Великого загублена, залишились лише малі спаси: знахарство, різне чаклунство, замовляння, дрібні “чудеса”. В нашому роду від діда до батька, від батька до сина чи дочки передається бойовий козацький Спас. Щодня ним користуватись не можна: організм не витримає величезного психічного навантаження. Цей Спас з’являється часом і сам по собі, коли людина потрапляє в біду. Діди наші недарма казали: “Буде ворог - буде і сила". Перед великою битвою, коли полки мали йти на приступ, старий козак-характерник брав молодого козака за потилицю і робив ось так...

Тут батько взяв мене за потилицю, притулився лобом до мого лоба і різко пригнув мою голову донизу. Після цього відступив крок назад, і сказав: “Дивись мені на плече! На два пальці!..” Я почав дивитись і побачив незвичайне явище - тонке срібне сяйво товщиною у два пальці облягало усе тіло батька.

Божі зерна- Людина – це Боже стебло, на якому ростуть Божі Зерна числом до дев’яти, - почав батько.

В тілі  людини живе “срібна людина”, яка білявою смужечкою на пів-нігтя мізинця виходить з тіла. Зветься вона, як тіло, - чи Іван, чи Панас, чи Марина, чи Катерина, - як батьки назвали, так і зовуть. Щоб не плутати її з тілом, ми цю “срібну людину” зовемо просто Сяйвом. Тіло, Срібна людина і є Боже стебло.

Стебло укутують два шари кори, прозорою, як пара на ріллі або ранковий туман над річкою.

Перший шар відходить на півтори чи два пальця від тіла і зовуть його - Даж.

Другий шар кори знаходиться на чотири-п’ять пальців від тіла і зовуть її (це вона, а не він) - Малка.

Для того, щоб Малка добре прикривала Дажа, Сяйво й тіло , дитину треба хрестити, тоді всякій тварі важко буде в неї вчепитися, щоб точити Дажа, Сяйво й тіло.

З цим народжується дитина! З цим вона і живе до 12-15 років. Після 12-15 років “срібна людина” випускає з себе шпичаки, що виходять взимку на два-три кроки попереду і чотири позаду від тіла.

На ці шпичаки, або гілки сідають Сак, потім Вол, потім Хор. Є ще чотири звуть їх Кален, Тар і Швак. Просто ми їх не бачимо та не чуємо, вони, у свою чергу, нас також не бачать; вважають, що живуть самі по собі. Це трапилося тому, що ми, з різних причин, розучилися бачити так, як бачили наші пращури. Але якщо з'явиться необхідність, їх можна знайти і побачити. Якщо не будеш їх шукати ти, то передай своїм дітям і онукам, що їх можна знайти, але це потрібно робити тільки тоді, коли виникне велика потреба, тому що з ними дуже важко жити.

Звідки вони беруться, ніхто не знає. Може, Бог посилає, може, з померлих родичів перелітають, а може, з дурних людей.

Багато чого розповів мені батько у ті три дні перед службою. Потім, в дорозі до військової частини, у мене декілька днів дуже боліли голова і очі. Пізніше, вже у військовій частині, я згадував ці вечірні розмови з деяким подивом: "Чудив батя!

Повернувшись із служби, я вступив до музичного училища, цікавився потроху разом з товаришами східними філософіями, але все те відійшло разом із студентськими роками. Почалась акторська робота в театрі, потім в інших закладах культури. Йшли роки. З часом став я примічати за собою досить дивні речі. Так з’явилась здібність близького прогнозування життєвих ситуацій, стало важче сходитись з людьми. Помітив також, що багатьом явищам і ситуаціям вмію знаходити досить несподівані пояснення або виправдання. Коли я звернувся до батька із запитаннями, він різко обірвав розмову, сказавши, що на цю тему ті, в кого “бриль” на голові, не говорять.

І лише незадовго до своєї смерті, у 1979 році, він мені ще багато чого розповів. 

Анатолій Скульский

СПАС. Таємна наука українського козацтва

Польова будова людського організму 

Розглянемо Спас як процес зміни стану людської свідомості під впливом додаткової інформації про оточуюче його природнє середовище. Цю інформацію отримують при використанні народних методик, застосовуваних на території України, які є складовою частиною національних містичних уявлень відомих під загальною назвою "характерництво". Людей, які використовують ці методики відповідно називають "характерниками". 

Людина в магнітному полі ЗемліПри розкритті цієї теми зберігалася часова дистанція передачі знань з навчання Спасу. Це відбувалося тому, що юнаки та дівчата добре засвоюють теорію, але на практиці увійти у взаємодію з певними енергетичними системами, які є складовими частинами людського організму, не можуть. В результаті цього з'явилися ритуали "посвяти", що дійшли до наших днів в традиціях нашої сім'ї. До досягнення певного віку дотримувався режим "секретності і таємничості". 

Необхідність секретності обумовлювалася тим, що невдалі спроби увійти у взаємодію з певними системами розвивали у молоді невпевненість в собі, викликали різні сумніви, страхи і у свідомості формувалися хибні уявлення про властивості цих систем. Однак, спостереження за загальним розвитком сучасної молоді, дають підставу зробити наступні висновки: молоді люди, що отримали до 25-30 років середню спеціальну та вищу освіту, здатні сприймати інформацію про ці енергетичні системи. Виходячи з цих висновків, було прийнято рішення про опублікування цих знань, так як затримка призвела б до створення нездорової атмосфери таємничості і надприродності навколо звичайних проявів діяльності цих енергетичних систем. 

Стародавня таємниця енергетичної будови "ефірної" частини людського організму, відомого під назвою "аури", збережена в наступному переказі:

«Людина - це Боже стебло, на якому зростають Божі зерна числом до дев'яти. У тілі людини живе "срібна людина", що прозорою сріблистою лінією  на половину нігтя мізинця виходить із тіла. Зветься вона, як тіло, - чи Іван, чи Панас, чи Марина, чи Катерина, - як батьки назвали, так і зовуть. Щоб не плутати її з тілом, ми цю “срібну людину” зовемо просто Сяйвом. Тіло, Срібна людина і є Боже стебло.

Стебло укутують два шара кори, прозорою, як пара на риллі або ранковий туман над річкою.

Перший шар відходить на півтори чи два пальця від тіла і зовуть його - Даж.

Другий шар кори знаходиться на чотири-п’ять пальців від тіла і зовуть її (це вона, а не він) - Малка.

З цим народжується дитина! З цим вона і живе до 12-15 років. Після 12-15 років “срібна людина” випускає з себе шпичаки, що виходять взимку на два-три кроки попереду і чотири позаду від тіла.

На ці шпичаки, або гілки сідають вершники-супутники: спершу Сак, потім Вол, потім Кален, Хор, Тар та Швак. Звідки вони беруться, ніхто не знає. Може, Бог посилає, може, з померлих родичів перелітають, а може, - з дурних людей».

Суть цього переказу виражена в таблиці:

Умовне позн.

N

п/п

Найменування

Космічний людський організм

Базовий організм

I

1.

Фізичне тіло

II

2.

Срібна людина (Сяйво)

III

3.

Даж

IV

4.

Малка

Вершники (супутники)

V

5.

Сак

VI

6.

Вол

VII

7.

Кален

VIII

8.

Хор

IX

9.

Тар

X

10.

Швак

Багаторічні спостереження і дослідження дозволили описати ці структури.

Сак.

П'ятий елемент людського космічного організму. Знаходиться з лівого боку від фізичного тіла. Має безпосередній зв'язок з серцем, селезінкою і кровоносною системою фізичного тіла.

При переході системи-людина в інший план (на нашому, фізичному, плані життя перехід сприймається як припинення функціонування фізичного тіла - Смерть), Сак стає базовим елементом формування чергової еволюційної системи "Ангел". Ця система, подібно фізичній системі "Людина", має своє базове тіло підвищених характеристик. За своїм призначенням його можна, досить умовно, прирівняти до людського тіла, зокрема, до кісткової структурі - скелету. Навколо Сака, на базі "Срібної людини", що є носієм самої суті мислячої свідомості - Душі, - формується організм іншого плану, більш високого за своїм загальним розвитком щодо фізичного плану.

Вол.

Шостий елемент людського космічного організму. Знаходиться з правого боку від фізичного тіла. Має безпосередній зв'язок з печінкою і виконує функції силової системи ефірного організму, є своєрідними "м'язами" Сака, підсилює його рухи, а також забезпечує тонкою енергією фізичне Тіло, Сяйво, Дажа і Малку.

Вол рухливий в межах трансформації ефірного організму, тобто 1000-1500м. Чітко зчитує сигнали-команди Ума (земного розуму) і якщо від "Срібної людини" відсутній сигнал, що скасовує – через Даж, Малку, Сака виконує отримані від Ума вказівки і розпорядження.

Вдалося зафіксувати цікавий момент в управлінні енергіями. Якщо сигнал йде напряму від Серця (минаючи свідомість), Вол стає самостійною емоційною формою, його вплив на будь-які енергетичні системи практично неможливо відбити. Протистояти впливу Вола можна тільки за участю серцевої енергетики системи що атакується. Це можливо тільки теоретично, бо свідомо керувати серцевої енергією ми будемо тільки на більш високому плані життя, тобто в ангельському втіленні. При даному ж стані розвитку нашого космічного організму ми здатні тільки відчувати сердечну енергію у вигляді емоційних спонтанних проявів, в таких станах як любов, ненависть, туга, радість, страх, жах та ін.

Кален.

Сьомий елемент людського космічного організму. Знаходиться з лівого боку від фізичного тіла.

Кален "виходить" на зв'язок з подібними йому системами, а так само з інформаційними регулюючими системами, ІРСамі (по Ю.А.Фоміну). Здатний виходити за межі трансформації людського космічного організму (понад 1500 м, що є середньою величиною, без урахування над розвитку енергетики) і до декількох кілометрів.

Здатний пересуватися в часі. Використовуючи ці властивості, за допомогою Калена в Древній Греції передбачали Дельфійські оракули, пророкували і пророкують в наш час провидці всіх народів (ворожки, хіроманти, віщуни і віщунки, і ін.).

Хор.

Восьмий елемент людського космічного організму. Знаходиться з правого боку від фізичного тіла. Пов'язаний з мозочком і лобовими частками головного мозку. Мобільний, пересувається з величезною швидкістю в межах земної атмосфери, здатний на тривалий час виходити за її межі. Сприймається і описаний як "Астральне тіло" людини. Може проявлятися в діапазоні сприйняття органів чуття у вигляді фантома "ефірного двійника". Здатний здійснювати самостійні дії як на ефірному, так і на фізичних рівнях сприйняття людського розуму.

Має "широкосмуговий" телепатичний зв'язок з усіма мислячими істотами. При допомозі Хора здійснюється зв'язок з тваринами, птахами, рибами, плазунами і комахами.

Тар.

Дев'ятий елемент людського космічного організму. Знаходиться з лівого боку від фізичного тіла.

Повністю автономний. Підключається до людського космічному організму Вищими Сутностями. При досягненні повного розвитку базового організму і приєднання до нього чотирьох ефірних енергетичних систем (Сак, Вол, Кален, Хор), Тар посилює їх дії; при великих навантаженнях забезпечує додатковою енергією.

Підключення Тара сприймається людською свідомістю і описується як сходження "Святого Духа". У східних філософіях визначається як відкриття "третього ока".

Швак.

(коригувальна система психічної та психоенергетичної діяльності людини)

Десятий елемент людського космічного організму. Вибирає людську систему самостійно, контролює дії всіх енергосистем організму, підкоряється тільки свідомості що об'єктивно функціонує. Його "входження" (під'єднання) до складу організму визначається як "Осяяння" (усвідомлення в собі "Святого Духа", Місячного Кумара, і т.д. і т.п., останнім часом часто сприймається як зв'язок з інопланетянами).

У східній філософії ще визначається як підйом Кундаліні, розкриття чакри Сахасрара.

Швак взаємодіє з усією енергосистемою через "Бриль" (корону) - вищий розум. Наявність його визначається оточуючими терміном Духовність.

Польова будова людиниЛюдина, до якої приєднується десята енергетична система Швак, звільняється від своєї Долі (Карми). Отримує право вибирати напрямок свого подальшого розвитку, "правого або лівого шляху" (біла магія, чорна магія), вибираючи, таким чином, собі персонального ведучого (покровителя) в Вищих сферах, серед Ангелів і т.п., відповідного бажаному напрямку подальшого розвитку .

Діти, здатні отримати десятий елемент Швака, народжуються з восьми променевою зіркою. Це не означає, що дитина, відзначена восьми променевої зіркою, буде взаємодіяти в процесі свого життя з усіма дванадцятьма енергосистемами. Це означає тільки те, що вона потенційно здатна сприйняти дев'яту енергосистему (Тара), може бути обраною десятою (Шваком) і освоїти дві місячні системи (вони не вивчені, а тільки зареєстровані як суб'єктивний факт, що має місце при одночасному знаходженні Сонця і Місяця на небосхилі ).

Тар і Швак є сполучними ланками між земним і небесним планами життів людських істот.

 

Кожна польова (енергетична) істота, що описана вище, це самостійний організм, що має свою інформаційно-регулюючу систему, аналогічну енергетичній системі - людина. Але, у зв'язку з тим, що ці ефірні організми живуть і діють в тісній взаємодії з матеріальним (фізичним) життям, вони мають потребу в невеликій кількості біологічної енергії. Нею їх забезпечують фізіологічні процеси, що відбуваються в фізичних організмах рослин, риб, птахів, тварин, людей (від мохів і до вищих видів). Кожен окремий вид цих енергетичних істот має своїх конкретних матеріальних носіїв - людину або тварину, птицю або плазун, рослина або водорість і т.д. і т.п. Існують також конкретні прив'язки до різних расових і національних середовищ людей, до видових та підвидових середовищ тварин і т.п.

В вищевикладеному матеріалі розкриті дані про дослідження старовинних загадок оточуючої нас природи. Результати цих досліджень, послужили інструментом розшифровки збережених міфів. Подані описи людського космічного організму в тій мірі, в якій дозволяють здібності органів відчуття спостерігачів і дослідників дали можливість проникнути в оточуючий нас тонкий світ, а рівень розвиненості їх особистої свідомості дозволив, до певної глибини вникнути в сферу діяльності організмів тонкого світу що живуть поруч з нами.

 

Анатолій Скульский

СПАС. Таємна наука українського козацтва

Спас 
особливий стан психіки 

Багато імен народних героїв донесли до нашого часу думи та билини, що передавались з уст в уста кобзарями. Буй Тур - добрий молодець - так ще з часів Київської Русі називали в українському фольклорі богатиря, хороброго, непереможного воїна, захисника рідної землі і народу. Були серед оспіваних у билинах героїв і Ілля Муромець та його товариші, і Микита Кожум’яка та інші. А пізніше, за часів козаччини, - ціла плеяда легендарних січових ватажків, що вражали і запалювали своїх побратимів відвагою небувалою і героїзмом. 

Що то були за люди? 

Яким чином полковник українських козаків Северин Наливайко в битві з польськими рейтарами на коні з двома шаблями в руках виривався з оточення? І тільки коли він на коні перепливав річку, змогли його догнати і, оточивши з усіх боків, заколоти списами вороги. 

Іван ГонтаА ватажок повстання Іван Гонта як міг під час тортур, коли кати на площі, прилюдно, різали ремені із шкіри на його спині, говорити без тіні мучеництва: “Так оце хіба такі страшні тортури? Тільки і всього?..” 

Легенда про Устима Кармалюка говорить, що вмів цей захисник бідного люду по гілках з дерева на дерево переходити. Так чи інакше, але ж вдавалось таки йому аж із Сибіру додому в Україну повертатись. 

Герої минулого володіли мистецтвом Спасу Великого, умінням свідомо входити в такий стан, в якому відкриваються надприродні здібності, подвоюються і подесятеряються фізичні сили, виділяється психічна енергія, що також впливає на противника.

У північних народів людей, котрі входять у подібний стан, називають берсерками. Берсерк - “барон січі”, “чоловік в обличчі ведмедя чи вовка”, вривався у бойовий стрій противника, немов вовк в овечу отару, але він мав слабкий контроль над своїми емоціями і поступками.

На відміну від берсерка людина у стані Спасу володіє своїми емоціями, не втрачає аналітичного мислення. Вона здатна прогнозувати в численних варіантах майбутнє - від сотих часток секунди в рукопашному бою до багатогодинних, багатолітніх передбачень, вона не відчуває фізичної болі, вона здатна управляти психічною енергією не лише своєю, а й противника.

Цікаво, що у народів Півночі людей не карали за проступки, вчинені у стані берсерка. Народи ж, що населяли територію України, а також запорізькі козаки карали смертю за вчинки, що виходили за межі встановлених тоді звичаїв і законів, незалежно від того, у якому стані людина їх здійснила.

У наш час стан Спасу не лише не має правової оцінки, але і досі не проведено жодного дослідження цього явища за участю держави, однак зрозуміло, що використовувати його методики, як і загалом філософські основи, необхідно виключно в гуманних цілях, з метою самозахисту і самовдосконалення, пізнання навколишнього світу.

Спас – це особливий стан психіки, в який свідомо входить людина для розкриття своїх надприродних здібностей з метою виконання неординарних завдань, які звичайними методами вирішити неможливо.

Спас – одна з течій психокультури, що існувала у європейських народів, була притаманна для психодуховної культури східних слов’ян і збереглась у звичаях українського козацтва.

Володінню Спасом на Січі приділялась особлива увага, оскільки людина, яка оволодіває Спасом, стає психологічно незалежною, волю її неможливо підкорити чи подавити. Спас-характерник може підкоритися лише добровільно, при повному розумінні того, що відбувається. У разі коли “малий” Спас зустрічається із більш сильною в психічному і енергетичному відношенні особистістю, що чинить на нього будь-який вплив, він чітко це фіксує і завжди вміє вжити відповідних заходів для припинення контакту або його продовження, але вже в своїх інтересах.

Петро Конашевич СагайдачнийВ історії України було немало видатних діячів, котрі володіли мистецтвом Спасу. Напевно, це були ще старокиївські князі-воїни, козацькі гетьмани Петро Конашевич Сагайдачний та Петро Дорошенко, герої народних рухів Іван Богун, Іван Гонта, Максим Залізняк, кошовий отаман Іван Сірко. Володіння прийомами Спасу відіграло визначну роль у долях окремих людей, мало свій вплив і на хід історичних подій.

Що відчуває людина у стані Спасу?

Хто хоч раз перебував у стресовому стані, той відчув приблизно наступне: темніє в очах, потім настає просвітлення, все бачиться, немов через товсте, ідеально прозоре скло. Перед людиною немов би постає кришталева стіна.

Це і є вхід у стан Спасу, не залежний від волі людини. Підготовлена людина починає керувати собою у цьому стані, у непідготовленої може трапитись розлад психіки, здатний продовжуватись протягом багатьох місяців і навіть років. Усі школи йоги власне і займаються введенням людини у стан стресу з одночасним навчанням того, як керувати собою в цьому стані.

Свідомий вхід у стан Спасу – це є вхід у перед стресовий стан (в очах при цьому не темніє) з подальшим заглибленням у стрес не “широкою смугою", а вузько направленими “променями”, що мають конкретну цільову спрямованість.

Як саме відбувається вхід у стан Спасу?

На це питання батько відповів:

“Спитай птицю, як вона літає? Спитай рибу, як вона плаває? Хіба вони тобі це скажуть? А взагалі, мені здається, що у природі створився особливий тип організму, який здатний це робити. Із покоління в покоління передається ця здібність. Напевно, це мистецтво перейшло до нас від стародавніх жерців чи священників, які за велінням долі чи з необхідності узяли до рук зброю. Багато прикладів цьому можна знайти в історії слов'янства.

Тому як саме це відбувається, я тобі пояснювати не стану. А ось на питання, звідки це до нас приходить, є дві відповіді.

Перша: у спадщину.

Друга: Бог дав”.

У стані Спасу людина може перебувати близько дев’яти годин, виконуючи роботу із надзвичайними навантаженнями. Потім відбувається вихід із стану з відчуттям легкої втоми. Людина, яку хоч раз було введено у стан Спасу, може потім самостійно при вольовому зусиллі знову увійти в цей стан для проведення сеансу зцілення, ясновидіння та іншого. Більшість людей, які входили в стан Спасу заради цікавості, з часом втрачають здібності, набуті під впливом ззовні.

При достатній наполегливості людина, навчена входу в стан Спасу, може натренувати, розвинути у собі так звані надприродні здібності і тоді над головою у неї з’являється інформативно-керуючий центр усього організму - “Бриль”. Якщо людина не продовжує працювати над удосконаленням свого психічного стану, “Бриль" як енергетичне утворення розпадається.

Старий козакВводять в Спас, звичайно, людину у доброму настрої, у врівноваженому стані психіки. Усвідомлення того, що окрім фізичного, існує ще й ефірне тіло, яке можна спостерігати у всього: людей, тварин, дерев, неживих предметів – приводить новачка спочатку у стан ейфорії. Затим відбувається зміна стереотипів, у результаті деякі люди, вважаючи, що це на них зійшла Божа благодать, вдаються до релігії, залишаючись у житті активними і праведними особистостями. Зрозуміло, дотримання десяти заповідей ще нікому не заважало.

Особливо цінним для людини, яка оволоділа мистецтвом Спасу, є те, що вона набула стійкого стресового імунітету, тобто вміння швидко входити і виходити із стресового стану. Козак-характерник, навчаючи своїх учнів мистецтва самозахисту, говорив:

— Якщо тебе хтось вдарить, не лякайся. Хай б’ють! Чим сильніше тебе вдарять, тим могутнішим ти станеш, увібравши в себе всю силу того, хто б’є! Коли встанеш, будь милосердним і подякуй чоловікові за науку.

Що ж це за така “наука”?

Розуміти це треба так. Під час удару противника спас-характерник знімає інформацію і таким чином збагачується знанням про методику підготовки і нанесення удару, а також про шлях наступного виходу з шокового стану. Повторити аналогічний удар по Спасу неможливо: він вже захищений і удар не виводить його з рівноваги. Дії Спаса у відповідь передбачають етичний момент, для Спаса це означає:

Перевір! Чи не випадковим був удар?

Перевір! Чи не був він нанесений помилково, чи не призначався комусь іншому?

Перевір! Можливо, чоловік, який тебе вдарив, вже розкаявся? (“Повинну голову меч не січе...”)

Перевір! Можливо, ти заслужив цей удар?” (Вибачся, попроси прощення).

Якщо жоден з цих принципів не проглядається, то Спас наносить удар у відповідь.

Що ж відчуває Спас у момент такого поєдинку?

Коли постає “кришталева стіна”, рухи оточуючих сприймаються уповільненими, у цей момент відбувається активізація біоенергетичної діяльності організму Спасу. При заглибленні у цей стан з’являється вміння управляти психобіоенергетикою, в результаті чого, як правило, встановлюється перевага над супротивником, яка затверджується і фізичними діями.

Анатолій Скульский
СПАС. Таємна наука українського козацтва

використано ілюстрації з видання: «Альбом украинской старины»,
Н. Самокиш, В. Васильковский, С. - Петербург, 1900 р.

Дочірні категорії

Контакти

З питань організації навчань:

  • Email : Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  • Святослав : (+38) 095-577-7084 
  • Вітер : (+38) 050-382-0842

З питань щодо роботи сайту та форуму:

  • Email : Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Інформація



ДОПОМОГТИ ПРОЕКТУ
На сайті 119 гостей та користувачі відсутні