ІВАН БОГУН 

У Вінниці на границі, 
Під могилою над Бугом-рікою — 
Там стояв Іван Богун вільницький 
Під обителем-монастирем кальницьким. 
Під кальницькою обителю 
Богун стояв, 
Із турками-пашами, 
Крулевськими ляхами, 
Камлицькими князями 
Богун воював! 
Силу він ляхів-турків стріляв 
І шабельками рубав, 
На аркан забирав, 
В річку Буг їх утопляв. 
А ляський круль 
І турецький коноїд-паша, 
Нехрещена душа, 
Силу війська збирали 
Івана Богуна і його військо
Хмарою бусурманською обступали.
Веселились ляхи-турки,
Круль і князь раділи,
Що обложили Богуна
На довгі неділі.
Обступили ляхи-турки,
Кругом обложили,
Козаченьків Богунових голодом морили.
Три тяжкі неділі
Богун з військом
У тяжкій облозі бував...
Од свого ума білими руками
Хмельницькому листа писав,
Богун у Хмельницького батьківської поради питав
Та собі підмоги з Чигрина прохав:
«Просю бога й тебе,
Дай помочі, порадь і повесели нас!..
Бо вже нас ляхи й турки обступають,
Кругом знаменами своїми обкидають
І кругом нас облягають,
І дуже сильно побіждають».
Як Хмельницький [цеє] зачуває,
До Вінниці за штири доби прибуває.
Його військо гетьманськеє морем нахлинає,
Турецько-польське крульське військо зничтожає,
Богуна з козаками з неволі визволяє.
А сам Хмельницький
До Богуна під’їжджає
І словами промовляє:
«Не сам бог вас спасав —
І я не менше помогав!»
Іван Богун відмовляє:
«Слава богу і хвала гетьману,
Що не дав нас у неволю, ляхам на поталу!»
Все козацтво
І вояцтво
У ряди ставало,
На всі голоси кричало,
Промовляло,
А кобзарі грали,
В струни дотинали
Та Богдана із Богуном
Піснями хваляли!


ІВАН БОГУН.

Записано в 1928 р. від 86-річного садівника Івана Чаловського з колгоспу ім. В. І. Леніна, с. Рясне, Краснопільського району, Сумської обл. З матеріалів Інституту МФЕ АН УРСР.

До даної публікації повного тексту майже століття був відомий лише уривок думи, записаний на початку 50-х років XIX ст. від кобзаря Андрія Шута (вперше надруковано в збірці «Народные южнорусские песни», стор. 407—408). Повний текст думи Чаловський чув наприкінці XIX — на початку XX ст. в Немирівському районі, Вінницької обл., звідки він родом.

Дума змальовує оборону Іваном Богуном м. Вінниці в лютому — березні 1651 р.; разом з селянськими повстанськими загонами і військовими частинами полтавського полковника Мартина Пушкаря та уманського полковника Осипа Глуха, надісланими на допомогу Хмельницьким, Богун змусив польські війська в паніці тікати.

Іван Богун вільницький — Іван Богун, народний герой, один із видатних військових керівників визвольної війни 1648—1654 рр., полковник брацлавський і вінницький, людина видатних військових здібностей і великої відваги. Богун відзначався винятковою вмілістю і винахідливістю, завдяки чому добивався перемоги меншими силами над переважаючими силами ворога. Богун брав участь у всіх видатних військових операціях визвольної війни 1648—1654 рр.; особливо вславився він обороною Вінниці, в битвах під Берестечком, під Монастирищем, в поході в Молдавію (1653 р.). Під час підготовки і проведення Переяславської ради Богун охороняв кордони України; після смерті Хмельницького він очолив повстання проти зрадника Виговського. 17 лютого 1664 р. військове командування Польщі заарештувало, а через кілька днів розстріляло Богуна за те, що він зв’язався з російським і лівобережним козацьким українським командуванням і готував розгром армії короля Яна Казіміра.

Український народ глибоко шанує пам’ять Івана Богуна. В 1918 р. один з кращих полків дивізії, якою командував герой громадянської війни М. О. Щорс, було названо на честь Івана Богуна — Богунським.

У Вінниці на границі — м. Вінниця весною 1651 р. була кордоном з польськими військами.

Під обителем-монастирем кальницьким — тут монастир вінницький, який Богун перетворив у фортецю.


Джерело:

Контакти

З питань організації навчань:

  • Email : Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  • Святослав : (+38) 095-577-7084 
  • Вітер : (+38) 050-382-0842

З питань щодо роботи сайту та форуму:

  • Email : Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Інформація

ДОПОМОГТИ ПРОЕКТУ
На сайті 48 гостей та користувачі відсутні
Перегляди статей
2200358