ДУНАЮ, ДУНАЮ, ЧЕМУ СМУТЕН ТЕЧЕШ? 

ky2

Текст за книжкою Яна Благослава 

Dunaju, Dunaju, čemu smuten tečeš? 
Na werši Dunaju try roty tu stojú, 
Perwša rota Turecká, 
Druhá rota Tatarská, 
Treta rota Wołoská, 
W tureckým rotě šablami šermujú, 
W tatarským rotě strylkami strýlajú, 
Wołoským rotě Štefan wyjwoda. 
W Štefanowy rotě dywoňka płačet, 
I płačuci powídała: Štefane Štefane, 
Štefan wyjwoda, albo mě půjmi, albo mě liši, 
A što mi rečet Štefan wyjwoda? 
Krásná dywonice, půjmił bych tě dywoňko, 
Nerownáj mi jes, líšił bych tě, milenka mi jes. 
Šta mi rekła dywonka: Pusty mne Štefane, 
Skoču já w Dunaj, w Dunaj hłuboký, 
Ach kdo mne dopłynet, jeho já budu. 
Něcto ně dopłynuł krasnu dywoňku. 
Dopłynuł dywoňku, Štefan wyjwoda, 
I wzał dywoňku zabił ji u ručku: 
Dywoňko, dušenko, milenka mi budeš. 

Текст реконструкції 

Дунаю, Дунаю, чему смутен течеш? 
На версі Дунаю три роти ту стою? 
Первша рота Турецка, 
Друга рота Татарска, 
Третя рота Волоска. 
В турецькі-м роті шаблями шермую, 
В татарські-м роті стрілками стріляю, 
В волоскі-м роті Стефан-воєвода, 
В Стефанові роті дівонька плачет, 
І плачучи, повідала: «Стефане, Стефане, 
Стефан-воєвода! Альбо ме пуйми, альбо ме лиши!» 
А што ж ми речет Стефан-воєвода? 
«Красна дівонице, пуймил бих те, дівонько, 
Неровнай ми єсь, лишил бих те, миленька ми єсь». 
Што ми рекла дівонька: «Пусти мне, Стефане! 
Скочу я у Дунай, у Дунай глибокий. 
А хто мне доплинет, єго я буду». 
Ніхто не доплинул красну дівоньку, 
Доплинул дівоньку Стефан-воєвода 
І узял дівоньку за білую ручку: 
«Дівонько-душенько, миленька ми будеш». 

Текст, що його реконструював Іван Франко:

  Дунаю-Дунаю, чему смутен течеш?
[Ой як же Дунаю смутному не течи, 
Що дно його точуть студені криниці, 
А посередині та рибоньки мутять],
На версі Дунаю три роти ту стою? 
Первша рота турецка, 
Друга рота татарска,
Трета рота волоска. 
В турецькі-м роті шаблями шермую,
В татарські-м роті стрілками стріляю, 
В волоскі-м роті Стефан-воєвода, 
В Стефанові роті дівониця плачет, 
[Дівониця плачет], плачучи повідат: 
«Стефане-Стефане, Стефан-воєвода!
Альбо ме[не] пуйми, альбо ме[не] лиши!» 
А што ж ми [од]речет Стефан-воєвода? 
«Красна дівонице, пуймил бих я тебе, 
[Красная] дівонько, неровнай ми єси; 
Лишил бих [я] те[бе], миленька ми єси».
[І] што ж му [од]рекла [красная] дівонька? 
[Одрекла дівонька]: «Пусти мня, Стефане! 
Скочу я у Дунай, у Дунай глибокий.
А хто мя доплинет, [то] єго я буду». 

Ніхто не доплинул красну[ю] дівоньку,
Доплинул дівоньку Стефан-воєвода, 
І узял дівоньку за білу ї ручку: 
«Дівонько-душенько, миленька ми будеш».

Подано за виданням: Іван Франко. Зібрання творів у 50 т. К: Наукова думка, 1984, т. 42, с.55. Реконструкцію взято з роботи «Стефан-воєвода», стор. 17-56.


Дунаю, Дунаю

Баладний вірш-пісню «Дунаю, Дунаю, чему смутен течеш?» було віднайдено в рукописній граматиці 1571 року, яку готував до друку видатний чеський учений і культурно-освітній діяч XVI ст. Ян Благослав (помер у 1571 р., не встигши здійснити задумане видання).

Текст твору Ян Благослав, як він сам засвідчив, записав від якогось Никодима, що прийшов до нього у Моравію із Венеції. Можливо, то був один із молодих українців, що в ті часи ходили до Італії по науку і, розбуджений нею, жадав добра і розквіту слов'янському Відродженню, слов'янським мовам. «Часті згадки в... наших розмовах бували... про прикмети чеської мови. Що нам обом,— писав Ян Благослав,— бувало жаль, так се те, що така благодатна мова... така запущена і занедбана».

Никодим подав Янові Благославу відомості про інші слов'янські мови, зокрема про українську, і продиктував вірш-пісню.

 

Титульний лист та сторінки з текстом «Дунаю, Дунаю, чему смутен течеш?» з "Чеської граматики" Яна Благослава, видання 1857 р.

Твір аноніма XVI ст. «Дунаю, Дунаю, чему смутен течеш?» є найдавнішим зразком живої народної мови і зразком найстарішої власне української записаної (книжної) епічної поезії.

Подано за виданням:

  • Українська поезія XVI століття /Редкол.: О. Є. Засенко та ін., Упоряд., вступ. ст. та приміт. В. В. Яременка. — К.: Рад. письменник, 1987. — 287 с. — (Б-ка поета).

Джерело:

Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови

Контакти

З питань організації навчань:

  • Email : Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  • Святослав : (+38) 095-577-7084 
  • Вітер : (+38) 050-382-0842

З питань щодо роботи сайту та форуму:

  • Email : Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Інформація

ДОПОМОГТИ ПРОЕКТУ
На сайті Один гість та користувачі відсутні
Перегляди статей
2455018