cyborgs

Змучені і зневірені 
Ті, хто творять історію. 
Пальцями почорнілими
Вчаться життю зі зброєю.
Серед усіх - не зломлені
Болем, смертями, зрадами, 
І почорнілі, втомлені 
Сплять у степу під ГРАДами.
Від барикад скривавлених – 
До Ілловайських "опадів"
Залишки йдуть незламаних, 
Поки що не закопані.
Очі - глибоке озеро, 
Де замість дна - поранення:
"З Фронту лиш тих привозили,
Хто воював неправильно."
І до катів усміхнених
Тягнуться руки згорені, 
Що вже давно зневірені – 
Та ще й тепер знедолені.
Нас залишилось мізерно,
Але ми - сталь гартована, 
І, наче меч, обріжемо
Шиї брехливим головам.
Стануть в колони кіборги! 
Сотні очей пустих. 
І не зупинять стінами
Чорних їх всіх та злих.
Друже! 
Коли вагаєшся – 
Згадуй цих три слівця:
"Кіборги. Не. Ламаються.
Кіборг. Це я. Це я."

© Влад Сорд

Контакти

З питань організації навчань:

  • Email : Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  • Святослав : (+38) 095-577-7084 
  • Вітер : (+38) 050-382-0842

З питань щодо роботи сайту та форуму:

  • Email : Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Інформація

ДОПОМОГТИ ПРОЕКТУ
На сайті 82 гостей та користувачі відсутні
Перегляди статей
2119102