Пророцтво 17-го року 

Пророцтво 17-го року 

Гранітні обеліски, як медузи, 
Повзли, повзли і вибилися з сил — 
На цвинтарі розстріляних ілюзій 
Уже немає місця для могил. 
Мільярди вір зариті у чорнозем, 
Мільярди щасть розвіяні у прах. 
Душа горить. Палає лютий розум. 
І ненависть регоче на вітрах. 
Коли б усі одурені прозріли, 
Коли б усі убиті ожили, 
То небо, від прокльонів посіріле, 
Напевно б, репнуло від сорому й хули. 
Тремтіть, убивці! Думайте, лакузи! 
Життя не наліза на ваш копил. 
Ви чуєте? На цвинтарі ілюзій 
Уже немає місця для могил! 
Уже народ — одна суцільна рана, 
Уже від крові хижіє земля, 
І кожного катюгу і тирана 
Уже чекає зсукана петля. 
Розтерзані, зацьковані, убиті 
Підводяться і йдуть чинити суд, 
І їх прокльони, злі й несамовиті, 
Впадуть на душі плісняві і ситі, 
І загойдають дерева на вітті 
Апостолів злочинства і облуд!


© Василь Симоненко, 23.XII.1962 


Джерело:

 В.Симоненко. У твоєму імені живу. "Веселка", К., 1994.

Контакти

З питань організації навчань:

  • Email : Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  • Святослав : (+38) 095-577-7084 
  • Вітер : (+38) 050-382-0842

З питань щодо роботи сайту та форуму:

  • Email : Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Інформація

ДОПОМОГТИ ПРОЕКТУ
На сайті 67 гостей та користувачі відсутні
Перегляди статей
2044672