Сонячна квітка
Базова система космічного організму людини, відома під назвою «яйце аури», знайшла своє відображення на старовинних іконах. Управляється ця система фізичним і ефірним мозком, який ще можна назвати просто Земним Розумом. В ньому концентруються земна пам'ять, земна свідомість, земне мислення і земна уява, що забезпечують життєздатність нашої особистості, нашого "Я". Земний Розум дбає про збереження "базової" системи і захищає людину від створення нею власної «над-системи» управління.
За уявою наших предків, «над-система» управління складається у свою чергу з шести підсистем-сфер, що оточують базовий організм. Три сфери управляють лівою півкулею мозку, три – правою. Перші три підсистеми: Сак, Вол і Хор. Сак і Вол можна віднести до «середніх» енергій, Хор і дві наступні – це вищі енергії, а остання, десята енергетична сутність – це понад-природна сила. Сильніше цієї підсистеми лише Земний Розум і Родовий Янгол, який так і називається – Рід. У віруваннях древлян він зображувався у вигляді Сокола і уособлював собою Сонце.
«Людина - це сонячна квітка, ромашка або соняшник, яка розцвітає під сонячними променями».
Так визначали наші предки зв’язок і залежність енергетики людини від Сонця, її збільшення або зменшення у залежності від пори року.
Взимку енергетика людини являє собою "бутон" сонячної квітки і має вигляд цибулини, стилізацію якої можна побачити на маківці кожної церкви. Площа «бутона» близько 30-35 квадратних метрів, висота – 2,5-3 метри. Влітку "квітка" розкривається назустріч сонцю і тоді площа її космічного організму займає вже 200-250 квадратних метрів при висоті 5,5-6 метрів.
Чому ж називали її саме квіткою або соняшником? Що може бути спільного у математики, соняшників (тобто живої природи) і мистецтва? Всі ці речі дивним чином взаємозалежні одна від одної, будучи свідченням прекрасної, до кінця не осягнутої моделі в цьому світі. У Божому творінні існує так званий «Золотий перетин», який проявляється у множинних формах, числах і схемах. Цей Золотий перетин, який існує в найменших і найбільших частинах природи, свідчить про приголомшливу майстерність Бога і Його любові до краси і порядку.
Розглянемо форму, з якою ми найбільше знайомі – це спіральна форма. Красу цієї форми зазвичай називають «Золотою спіраллю». Цю спіральну форму можна побачити в різноманітних речах, таких як: урагани, спіральні насіння, равлик людського вуха, ріг барана, хвіст морського коника, зростаючі листя папороті, хвилі, що вдаряються о берег, торнадо, хвіст комети, що обертається навколо Сонця, вир, схема розташування насіння соняшнику, маргаритки, кульбаби і будова вуха багатьох ссавців тварин. Навіть молекула ДНК закручена подвійною спіраллю. Гете називав спіраль "кривою життя».
Ця спіраль закручена по строго математичній схемі. Розглянемо спіральну форму розташування насіння в соняшниках. Уважно вивчивши соняшник, ми побачимо два ряди спіралей (ряди насіння або квіточок), які закручуються в протилежному напрямку. Якщо порахувати ці спіральні ряди в кожному напрямку, то з'ясується, що в більшості випадків співвідношення чисел, в залежності від розміру квітки, буде наступним:
• Якщо квітка зовсім маленька, то 21 і 34;
• Якщо маленька, то 34 і 55;
• Якщо середня, то 55 і 89;
• Якщо велика, то 89 і 144.
 |
|
Леонардо Пізанський (Leonardo Pisano), Фібоначчі (Fibonacci) - італійський математик (1180-1240). Народився в Пізі. Найголовнішою працею Леонардо вважається Liber Abaci (1 202) в якій він сформулював завдання про кроликів: "Людина посадила пару кроликів у загін, оточений з усіх боків стіною. Скільки пар кроликів за рік може справити на світ ця пара, якщо відомо, що кожен місяць, починаючи з другого, кожна пара кроликів проводить на світ одну пару?" В результаті рішення цієї задачі можна переконатися, що число пар в кожен з дванадцяти наступних місяців буде відповідно 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55, 89, 144, ... Вийшла послідовність чисел, де кожне наступне число дорівнює сумі двох попередніх – відома послідовність Фібоначчі. |
Ці числа є частиною послідовності чисел Фібоначчі, яка була відкрита в 1200 р н.е. Леонардо Фібоначчі. Кожне наступне число є сумою двох попередніх чисел. Послідовність цих чисел така: 1,2,3,5,8,13,21,34,55,89,144,233…, і до безкінечності. Цю схему розташування чисел можна побачити всюди в природі.
Коли більше число з цієї послідовності розділити на менше, розташоване поруч число, то співвідношення приблизно виходить 1,618; а якщо менше число розділити на більше число, що стоїть поруч, то виходить приблизно 0,618. Цей коефіцієнт найбільш ефективний у подібних послідовностях чисел.
Форма галактик теж спіралеподібна. Ще з історії астрономії відомо, що І. Тициус, німецький астроном XVIII ст., за допомогою ряду Фібоначчі знайшов закономірність і порядок у відстанях між планетами сонячної системи. Якщо порівняти період часу обертання кожної планети навколо Сонця в округлених цифрах з періодом обертання сусідньої планети, то виходять коефіцієнти Фібоначчі! Починаючи з Нептуна, і всередину, у напрямку до Сонця, співвідношення складають: 1/2, 1/3, 2/5, 3/8, 5/13, 8/21, 13/34.
Здавна вивчається у народі вплив на організм людини, тварин і живої природи планет і Сонця, а окрім того їх взаємодія. Порівняння людини із сонячною квіткою не було випадковим чи надуманим, оскільки для Спасу не має складності спостерігати форми і активність енергетичних вузлів людини, як змінюється її біополе і перетворюється на квітку з різноколірними пелюстками. Таким чином можна зрозуміти до кінця значення слів наших пращурів, що всі ми залежимо від Сонця.
Чому існують всі ці дивні та незрозумілі зв'язки між об'єктами, які прекрасні математично і які подобаються людському оку? І чому всі вони в свою чергу пов'язані з числовими моделями, які виявляються в об'єктах живої природи? Цілком логічно зробити висновок, що ці зв'язки існують, тому що природа, математика і людський розум, з його вишуканим почуттям прекрасного, мають один найголовнішій зв'язок – вони всі є продуктом творення Бога – Головного Майстра-Творця Всесвіту. І коли людина досягає стану гармонії з оточуючим світом, у лобі її розкривається соняшник – справжнє природне диво (такої форми набуває енергетичний вузол, відомий у йозі, як Аджана). Людина може бути Людиною у вищому розумінні, коли її духовний і фізичний розвиток гармонійно доповнюють один одного – саме це було збережено в переказах минулого. Наші предки бачили всю красу Великого Задуму Творця на власні очі, закарбовували і передавали ті знання далі своїм дітям та онукам у вигляді переказів та пісень. Маючи чіткі математичні підтвердження всіє оточуючої нас природньої гармонії стає більш зрозумілим чому все навколо має саме такий вигляд.
|
Джерела:
|
Характерництво, Спас, Характерницька наука, Відьмацтво, Львів