Це було вже в ті часи, коли для знахарів спосіб Сполох став звичним але від того не менш необхідним. Адже саме завдяки Сполоху можна було залишатися здоровим та повним сили навіть коли лікуєш важкохворого або коли лікуєш одразу багато людей поспіль. Застосування Сполоху знайшли і для зупинки кровотечі, і для виведення з себе хворих станів, для миттєвого отримання сил, і просто як спосіб значно менше помилятися або навіть як спосіб не дати померти хворому. Це було вже те, що поклало початок Науці Сполох.

“Форма стоїть попереду матерії і є те, що в більшій мірі є існуючим”  
Аристотель 

Існує ще одна сторона того невловимого знання, що панувало в стародавні часи й торкається воно ось чого. Колись греки говорили про слов’ян, як про таких, що не мають над собою закону, бо їм він не потрібен, - закон знаходиться в середині них. 

Що це означає у давньому вислові греків? 

Щоб закони організації зовнішнього перемістилися у внутрішню сферу життєдіяльності людини, вона повинна їх пізнати. Таке пізнання стає можливим тільки у випадку поєднання світу зовнішнього зі світом внутрішнім, домінуючим у самій людині. В цьому випадку, закони організації зовнішнього мусять мати таку ж цілісну організацію, яка притаманна світу людини, бо інакше це буде лише набором законів, що пізнаються розумом в образно-понятійному мисленні: тобто має розкритись рівень організації зовнішнього, в якому ті закони виходять з одного цілого, утворюючи його. Таким рівнем організації світу стає рівень тонкої, енергетичної його взаємопов’язаності. На ньому не існує виділеного, ізольованого об’єкта, що має змогу переміщення у стаціонарному просторі та часі. Саме з ним, на речовинному рівні, пов’язується перенос енергетичного імпульсу взаємодії речовинних мас матерії. Оскільки його швидкість впирається у кінцеву швидкість передачі імпульсу світла, то відповідна цілісність не може реалізуватися на цьому рівні через виникаючу проблему спостережного горизонту, який розділяє континуум на окремі, детерміново не пов’язані, галузі. 

Одного разу дід взяв мене на покіс пізнього літа, коли налите колосся пшениці вже хилилося до землі і ранком небо у височині вже синіло пронизливо-чистою блакиттю. 

— Є ще одне, — промовив дід, значуще глянувши у мій бік, — що ти повинен знати. Тінями людина може мандрувати. Може навіть жити в них. Ось дивись, - він пішов до ліска, що починався край поля одразу за грушею, ступив у його тінь і зник. 

Дід раптово пропав з очей серед ясного дня, і я побіг до того ліска його шукати. Страх і паніка закрадалися поволі у мою душу. 

Моя мати, Скульська Прасковія Григорівна, народилася і виросла в родині Бабієнко Григорія Олексійовича, старости села Нова Богданівка, яке розташоване через Дніпро-Бузький лиман, навпроти Жовтневого - частини міста Миколаєва. 

Старшою в родині діда була тітка Фрося (Єфросинія). Мама була наймолодшою в сім'ї. Закінчила церковно-приходську школу в Новій Богданівці, а в тридцятих роках - робітфак (робочий факультет) в місті Миколаєві. Була комсомолкою. 

Пам'ятаю фотографію в сімейному альбомі. Мама в шкіряній тужурці, береті, на поясі маленький пістолет в кобурі. Чи належав їй цей пістолет не знаю, можливо одягла спеціально для того, щоб ефектно сфотографуватися (таке практикується і в наш час). Коли я, в дитинстві, питав про цей пістолет вона відмахувалася рукою і посміхалася. 

В період 1991-1994 років велися дослідження на базі миколаївського відділення Міжнародного незалежного інституту екстрапсіхологіі «Сенсеко» /сенсоріка екології/ і, за результатами цих досліджень, підготовка до видання навчального посібника-книги «Спас-записки спостерігача» (надалі - книги). Історія Стародавнього Єгипту, викладена в шкільних програмах, програмах середньо-спеціальних а, також, вищих навчальних закладів, включаючи вузько-спеціалізовані в цьому напрямку дисципліни, була така: Африка; Середземне море; Пустеля Сахара; Річка Ніл; Піраміда Хеопса; Сфінкс, якому артилеристи імператора Наполеона відбили пострілами з гармат ніс; саркофаги; мумії; Лотос з якого робили папір - папірус; на папірусі ієрогліфами написана якась «Книга мертвих»; вчений Шліман, який розшифрував ієрогліфи; єгипетська цариця Нефертіті (жіночі прикраси сережки, брошки); Асуанська гребля побудована нами братньому єгипетському народу; малюнки ступінчастою системи зрошення в шкільному підручнику і сфінкси на берегах річки Неви в Ленінграді, нині Санкт-Петербурзі, що прикрашають колишню резиденцію російських царів, взяту героїчним штурмом революційними матросами, робітниками і селянами, після пострілу крейсера «Аврора» в 1918 році (нині музей - зимовий палац).

Це останній крок, який ми можемо допомогти Вам зробити. Хоча ні, не зовсім так... Ви зробите цей крок вже самостійно, ми просто підкажемо як це зробити, це вже можливо з нещодавнього часу.

Зерна Роду, які знов стають поруч з людиною – це те, що хотілось побачити поряд з кожною людиною. Це сила, бо ти знов не один. Це мудрість, бо нема мудріше наших пращурів. Це пам’ять поколінь, бо вони є тими, хто її береже. Це захист, бо вони завжди на сторожі і завжди бережуть кожного з нас.

Це дійсно відновлений родовий зв'язок від давніх часів до наступних поколінь через кожного з живих.

А потім, коли людина опанує цей свій справжній стан... за нею можливо встане весь Рід.

А далі... далі вже вам самостійно робити всі інші кроки.

Хоча це вже буде не зовсім так, бо поруч з вами будуть не тільки ваші близькі, але і весь ваш Рід.

Характерницька наука — Поклик (1 урок) 

Ця Наука здатна докорінно змінити світогляд людини, навчити її відрізняти правду від брехні, керувати власною долею, знаходити найкращі шляхи для втілення найзаповітніших мрій.

З давніх часів існує швидкій і повний спосіб збереження та передачі знань, вмінь та станів від людини до людини — Пряма (Проста) Передача (наприклад, від бабусі, яка дещо вміла, до онуки). Це можливо завдяки польовій будові людини та Світу.

Чи взагалі це можливо? Чи може людина самостійно впливати і змінювати навколишнє (ну бодай людський світ)? Чи стикалися Ви раніше з людьми, які своїм настроєм впливали на інших людей? Наприклад, в кімнату зайшла роздратована людина, як це вплине на інших людей? Як вони відреагують? Чи відреагують взагалі? А якщо зайде щаслива людина?.. А чи змінювався Ваш стан коли Ви відвідували хворих в лікарні? Змінювався. Тобто стан оточуючих впливає на Ваш стан. А отже можливо своїм станом впливати на оточуючих. Це абсолютно природня взаємодія, в якій немає нічого надзвичайного. 

Хочете навчитися відчувати зовнішній вплив та протистояти йому? А впливати на навколишнє для досягнення або вирішення власних завдань та цілей? 

Ми можемо Вас цьому навчити. 

Характерницька наука - Цілісність (3 урок)

Це наступний крок до власних можливостей, який не зробиш без першого. І це той крок, який дозволяє зробити найголовніший – третій.

Якщо перший крок дозволяє Вам змінити якийсь існуючий стан речей: власне життя, стан свого здоров’я, стан здоров’я своїх рідних… То цей крок дозволяє Вам здійснити здавалося б нездійсненне – змінити на краще те що буде, звісно ж, змінити і те що є, тільки іншими способами. Адже можна оперувати більш потужними силами ніж польова будова... Ба навіть можна зробити здавалося б цілком неймовірне – змінити стан і вплив того що було, навіть якщо минуло багато років з тих часів... 

Ті, хто вчився, кажуть, що перше навчання – це вже забагато для людини... Може і так, але це не все, що людина має знати, вміти і усвідомлювати у власному житті. Далеко не все. Тому що людина живе не тільки в Світі. Є Світ, Несвіт та Сутінки (або Тінь Світу – перетин), і все це має вплив на людину, її життя та на все навколишнє... бо завжди перетинається на всьому, що існує у Всесвіті.

Характерницька наука – Відгук (2 урок) 

Люди вже сприймають Вас інакшими, не такими як всі але Вам цього замало? Ви навчилися протистояти загрозам і хворобам але хочеться більшого? Ваші рідні та знайомі просять поради, а Ви не можете їм допомогти? Що робити якщо захворіла рідна людина? Як привести до ладу власний бізнес? Як обрати єдиний правильний Шлях? 

Ідемо далі? Адже Шлях кличе. А вставши на нього, мусиш іти. 

Ми звісно не будемо вести Вас за руку усе життя але допоможемо зробити декілька перших кроків. 

Характерницька наука – не іскри, що виникають за помахом руки з примовлянням чарівних слів (хоча ніхто не виключає такої можливості). Це не казки про великих людей, що одним лише бажанням змінювали світ (хоча ніхто не заперечує, що ви можете стати одним із них). Це не низка надзвичайних технік, на вивчення яких потрібно витратити десятки років, досягаючи звань магістрів і майстрів.

Характерницька наука - в якійсь мірі спосіб життя, що передається на генному рівні, але зараз активно витісняється стереотипами та шаблонними думками сучасного суспільства. Ця Наука здатна докорінно змінити світогляд людини, навчити її відрізняти правду від брехні, керувати власною долею, знаходити найкращі шляхи для втілення найзаповітніших мрій.

Було таке правило серед козаків, коли вони проходили походом через те чи інше село - брати з собою підлітків для всякої роботи. Брали тих, хто дуже просився або був сиротою, батьки якого загинули і доглядати за ним було вже нікому. На Січі такі підлітки носили воду, виконували дрібну хазяйську роботу, бо ж жінки на Січ не допускалися. З такої молоді з часом виходив джура, учень козака, який вивчав усяку бойову козачу премудрість. І вже хто з джур показував особливі здібності, того брали на характерницьке навчання. 

Пошук ступеня природної здібності учнів. 

Знання характерницьке виростало на підґрунті етнічної культури України-Русі, виростало з дуже простої речі — урівноваження внутрішнього світу людини з оточуючим середовищем до того моменту, коли настає їхнє повне злиття. Те, що є зараз, має велику розпорошеність і відірваність від тієї землі, на якій живе людина. Великий ухил до східних вчень або ж до загальнокультурних традицій мало що додає до опанування мистецтвом життя тут, в Україні. Відірваність людини від егрегорного поля своєї землі породжує фантоми викривленої свідомості, бо немає необхідної сили вірно сприйняти те, що відкривається, не говорячи вже про керування тією великою силою. Є таке дуже важливе правило, що стоїть в основі всякого щасливого людського життя: Жити там, де народився! (а якщо людина приїхала звідкись, треба стати такою, як того потребує земля на яку вона приїхала). Недарма ж збереглося старе прислів’я: Де народився, там і пригодився! Саме спорідненість людини і Землі надають їй тієї сили для опанування Знанням, що лежить у основі життя. І тоді людина вже йде у світ, набуваючи зовсім іншого його розуміння.