Перелив
Хочете додати чверть століття до свого середнього віку? Чекаєте на черговий чародійний рецепт або чарівний спосіб?.. У нас є такий.
Насправді все просто...
Хочете додати чверть століття до свого середнього віку? Чекаєте на черговий чародійний рецепт або чарівний спосіб?.. У нас є такий.
Насправді все просто...
Буває так, що в метушні повсякденних справ ми дуже втомлюємося. Втомлюємося шукати відповіді, вирішувати різніманітні питання та навіть будувати плани на майбутнє. Потрібно вміти вчасно зупинятися, бо втома має таку собі підступну властивість – накопичуватися.
Людина при вирішенні будь-яких завдань, які вона начебто власноруч ставить перед собою, є лише знаряддям-способом навколишнього середовища. Не тільки звичного їй людського простору, але й всього, що її взагалі оточує… хоча останнє залежить винятково від особистої відповідальності кожної людини. Цілком природним є те, що між різними задачами або і між окремими етапами однієї з них настає час відпочинку. І уникати його нам не слід, бо подібна дія – це є … дурість.
Низка постійних невдач,
Втома від марних зусиль...
Серце приборкує плач,
Терпить пронизливий біль.
Палкощі юних світань
Душу не в змозі зігріть.
Рій нездійсненних бажань
Сірим знебарвив блакить.
Кожна із трепетних мрій
Попелом сиплеться вниз –
Тисячі програних війн
З присмаком крові і сліз.
Хай ворожа стріла
Не торкнеться до твого крила.
Хай пекельна імла
Спопелить всі напасті дотла.
Хай пекучі вогні
Не зачеплять твоєї броні.
Хай в ворожій стерні
Збережуть тебе зорі ясні.
Ще ніч не опустилась на алею.
Вже вечір кілька кроків вдаль зробив.
І подих вітру, сплетений з землею,
Дощем осіннім темний парк зросив.
На шмаття душу роздирає відчай.
Довкола тільки туга і пітьма.
Здається, що так буде цілу вічність.
Межа. І більше виходу нема.