Skip to main content

Розклад навчань лютий-березень 2020 року

rozklad kyiv x xii

Київ:

22-23 лютого 2020 року - 2 урок - Відгук

14-15 березня 2020 року - 1 урок - Поклик

28-29 березня 2020 року - 3 урок - Цілісність


тривалість кожного навчання 2 дні.

Якщо бажаєте вчитись телефонуйте:

Святослав :

(+380) 95-577-7084
(+380) 98-113-9099

Сергій Вітер : (+380) 50-382-0842


або на пошту:


Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Розклад навчань серпень-вересень 2018 року

Київ:

18-19 серпня 2018 року- 1 урок - Поклик

08-09 вересня 2018 року - 3 урок - Цілісність

29-30 вересня 2018 року - 2 урок - Відгук


тривалість кожного навчання 2 дні.

Якщо бажаєте вчитись телефонуйте:
(+38) 095 5 777 084 (Святослав)
(+38) 050 382 08 42 (Сергій Вітер)

або повідомте на пошту: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Розклад навчань січень-лютий 2019 року

rozklad sichen lutiy

Харків:

19-20 січня 2019 року  - 3 урок - Цілісність

Київ:

26-27 січня 2019 року  - 4 урок - Зерна Роду
09-10 лютого 2019 року  - 2 урок - Відгук
23-24 лютого 2019 року  - 1 урок - Поклик

тривалість кожного навчання 2 дні.

Розклад навчань червень 2020

rozklad kyiv x xii

Київ:

13-14 червня 2020 року - 1 урок - Поклик

27-28 червня 2020 року - 3 урок - Цілісність

тривалість кожного навчання 2 дні.

Якщо бажаєте вчитись телефонуйте:

Святослав :

(+380) 95-577-7084
(+380) 98-113-9099

Сергій Вітер : (+380) 50-382-0842


або на пошту:


Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Просимо зауважити, що хворих людей вчити не можна - сподіваємось на Вашу відповідальність та порядність.
Також враховуючи можливе продовження карантину навчання може бути скасовиним, будьте уважними та слідкуйте за оголошеннями.

Феномен характерництва: фольклор та історія 

Характерництво належить до важливих культурних кодів, що формували ментальні чинники української спільноти.  Але що це таке  - питання складне, а відповідь неоднозначна.

Що таке - "характерництво"?

Що таке - характерництво?

Інтерес до характерництва в науці, пов’язаний із відомими культурно-історичними подіями, саме тому окрема проблема міститься в загальній схемі генезису козацької тематики. Свідчень про характерництво не оминуло багато дослідників, хто в тій чи іншій мірі займався козаччиною, починаючи з перших збирачів та дослідників фольклору та їх продовжувачів – І. Срезневського, М. Максимовича, А. Метлинського, П. Куліша, М. Костомарова, В. Антоновича, М. Драгоманова, П. Житецького, Я. Новицького, Ф. Колесси, К. Грушевської, Д. Ревуцького, М. Рильського, Л. Гомону, М. Плісецького; істориків – Д. Яворницького, М. Грушевського, І. Крип’якевича та ін. З наших сучасників це відомі прізвища дослідників козацького періоду історії України – О. Апанович, О. Гуржій, Ю. Мицик, В. Смолій, В. Степанков та ін.

Чародійне верцадло

Верцадло - Дзеркало, люстро, свічадо, компас, астролябія 
Подейкують, що багато козацьких ватажків володіли неабиякою магічною силою. 
Варто було отаману заглянути в верцадло (особливе дзеркало), 
як дізнавався він, що відбувається у ворожому таборі. 

Яворницький знав багато чужоземних мов. Та й не тільки чужоземні мови знав, а добре розумів і чортячу мову. Кажуть лоцмани, що бачили, як він розмовляв з тими чортами, які водяться в Дніпровських порогах. 

Ото, було, тоне Яворницький в Дніпрі, а чорти — тут уже, як вродилися. Зразу ж його під руки хапають, рятують, скоріше до берега виносять. 

А чому чорти в нього на послугах? Він такий, що може хоч якого хочеш чорта заставити служити собі, помагати в його ділі. А все йде від того, що Яворницький, кажуть, характерник. А це, коли хочете знати, такі люди, які у вогні не горять, у воді не тонуть, ніяка шабля їх не бере, і жодна куля не проб'є. Кажуть, що такі характерники були в Січі. Ото перевернеться в сокола, полетить до ворога, все розвідає, все дізнається, а тоді — як ударять запорожці по орді, так їхні погані голови, як ота капуста з качанів, летять.

Як козаки Новий Рік зустрічали

vybory koshovogo1

Поділ землі і вибір старшини відбувались у Запорожців 1-го січня кожного Нового Року.

Ще кілька днів перед Новим Роком козаки, що жили на зимівниках, на річках, на озерах, чи степах та працювали там, — хто господарив, хто ловив рибу, хто полював, — всі спішили до Січи.