Нава

xOb4uxJ9CjI1

Там починається світ, що ми чуємо, 
Бачимо в яві і снах. 
Безладом, хаосом вічним отруєний, 
Полум’ям чорним в очах. 

Цупко корінням впивається дерево 
В зрошені часом ґрунти, 
Гілля своє простягаючи впевнено 
В інші безкраї світи. 

Там перше слово ніким не промовлене, 
Там відкривається суть. 
Кожні півподихи, наміри, погляди 
Слід за собою несуть. 

Там кожна річ виявляється іншою – 
Правда трима терези. 
Серце вистукує ритмами швидшими 
Майже в чотири рази. 

Там прокладаються часом і простором 
Довгі стежки в небуття. 
Той, хто керується силою й розумом, 
Може змінити життя. 

Там в неможливого шанс є здійснитися – 
Лиш підібрати ключі. 
Способи вірні знайти і можливості, 
Знаючи витік причин. 

Там за порогом чатують небачені – 
Жадібні, ласі і злі. 
Досі нікому не можуть пробачити 
Сонце в холодній імлі. 

Там ти беззахисний навіть озброєний, 
В темряві – ти дичина. 
Помилка, вчинок з ненавистю скоєний 
Душу спустошать до дна. 

Там за плечима в потилицю дихає, 
Пильно вглядається смерть. 
Досить півоберту – кроками тихими 
Зникне розхитана твердь. 

Ділом шляхетним, цікавістю ведений, 
Знаючий ціну життям...  
В землі ступаючи, тінню заплетені, 
Можеш залишитись там. 

© Вітрова Доця


Нава – німий безмежний простір, безладна суміш матеріальних елементів світу, темне й життєдайне джерело всебуття. Безладна маса, з якої виник світ. Також цілковите безладдя, плутанина, суміш, весь неживий, непроявлений світ.

Вірші, Вітрова Доця, Сучасна українська поезія

Посилання

На сайті 284 гостей та користувачі відсутні

Created with YOOtheme Pro

Оформлення: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Copyright © 2010-2018 Характерницька наука
Всі права застережені