Лікування завжди було прибутковим заняттям, тому лікарі вживали заходів до того, щоб людей, які знають лікувальні властивості трав, було поменше. Охочих зайнятися цією справою всіляко відлякували, оточуючи своє ремесло таємничістю. Збір, виготовлення ліків і лікування супроводжувалися магічними прийомами і заклинаннями. В середні віки знахарі приймали пацієнтів в похмурих печерах або хижах, прикрашених черепами, чорними кішками, совами. Коли давали ліки, шепотіли страшні заклинання, а щоб змусити інших людей відмовитися від самостійних пошуків трав, про цілком нешкідливі рослини складали повні жахів легенди.

Однією з таких легенд була легенда про мандрагору. Зовні корінь мандрагори нагадує фігуру людини. Вважалося, що володар цього кореня збереже на все життя молодість, здоров'я і красу. Але людина, що ризикнула самостійно добути цей корінь, наражається на смертельну небезпеку. І тільки присвячений в таємницю кореня може викопати його. Знайшовши рослину, потрібно було три рази окреслити місце крейдою, потім прив'язати рослину до хвоста чорної собаки і змусити її вирвати його, а самому в цей час стати обличчям до заходу. Лунав жахливий крик мандрагори, а собака, яка вирвала корінь, негайно гинула.

При самостоятельном сборе лекарственных растений необходимо придерживаться определённых сроков и правил сбора, поскольку только в определённое время растение обладает необходимыми для лечения свойствами, к тому же, сохранить их можно только при правильном сборе и хранении. 

Зціли мене травами, знахар-лікар!

Ви коли-небудь звертали увагу на тварин в той час, коли вони хворіють? І кішки, і собаки починають об'їдати кімнатні рослини і травичку на газоні, деякі навіть обгризають дерева в окрузі. Тварини, самі того не підозрюючи, лікуються старими знахарськими способами. Людина вже не настільки близька до матінки-природи, щоб безпомилково вгадувати корисні трави, і це вміння в наш час дуже цінується, справжні знахарі володіють ним.