Чаклуй, чаклуй...

Чаклуй, чаклуй... А що нам ще робити?
Чи світ такий, чи доля в нас така...
Для подиху невистиглого жита,
Для спогаду осіннього листка.

Чаклуй, чаклуй... На сизі небокраї,
На вільну, нерозхристану землю.
Щоб лелечино-журавлині зграї
Тримали мир і спокій у краю.

Чаклуй, чаклуй... На радісну годину,
Для змаху соколиного крила.
Щоб в будь-яку лиху, похмуру днину
Твоя земля боролася, жила.

Чаклуй, чаклуй... Тримай собою простір.
Змирись нарешті - вибору нема.
Ніхто не змусить, навіть не попросить.
Все просто: ти підеш - прийде пітьма...