Правило третього суглоба
Розуміння вірних рішень у житті ми можемо знайти в одному з характерницьких правил, яке має назву «правило третього суглоба». Назва, як і все у характерництві, оригінальна і торкається самої природної суті явища. Зовні це правило нам доволі знайоме, бо за першими двома його поворотами, як говорили характерники, стоять наші звичайні свідомі дії в житті.
Наприклад, виникла у вас необхідність у придбанні якоїсь речі, без якої вже не можна обійтись. Звісно, ви йдете задля цього до крамниці чи на базар, взявши з собою відповідні кошти. То і є перший крок, перший поворот у справі.
Керуючись порадами продавців або, скажімо, обізнаного в цьому питанні приятеля, якого завбачливо взяли з собою, ви купуєте те, що стало вкрай необхідним. Це є другий поворот у справі.
«Кожен у житті діє у такий спосіб, — скаже нам найбільш прискіпливий читач, — нічого нового в цьому немає».
Але, переходячи від однієї торгової точки до іншої, ви щось примітили, щось запало вам в око. «То все пусте, — вирішуєте ви, — ніякої необхідності у придбанні тої речі немає». Але щось зупиняє вас, примушує вернутись — і ви таки купуєте річ, на якій зупинився ваш погляд. То і є третій суглоб, третій поворот у справі, як стверджують характерники.
Необхідність того, що ви придбали у такий спосіб, з'ясується тільки через певний проміжок часу — трапляється якийсь випадок, і саме те придбане якраз стає у нагоді. Найбільш вдумливий читач скаже, що подібне може відбуватися не лише з речами, а й з вчинками людини, які вона інколи робить, не знаючи достеменно навіщо. Але минає час, і той ваш несподіваний вчинок стає напрочуд доречним.
Часто такі випадки трапляються з нами одночасно з поворотом нашої долі, коли завдяки їм ми з честю виходимо з випробування, яке приготувало нам життя. І ця випадковість, мимо якої ми могли пройти, навіть її не помітивши, і є тим вірним рішенням, головним правилом, за яким треба жити, як запевняють характерники.
Є над чим замислитись. Дотримання такого правила не потребує від людини якихось зусиль. Скоріше навпаки — для цього нічого не треба робити, необхідне приходить саме, треба тільки не пройти повз нього, як у випадку з незапланованою купівлею речі, в якій, як здавалося, не було потреби.
«Як же тоді треба жити, щоб кожної миті мати можливість дотику до того незбагненного? Коли і де має статися той третій поворот? — цілком справедливо може запитати читач. - Все це потребує якогось нового способу життя, коли наші власні бажання та наміри мають відійти на задній план».
Так воно і є. За характерницьким уявленням, з вірної відстороненості людини починається шлях до нової свідомості, саме з цього постає мистецтво людини знання. На Сході говорять про недіяння як головний принцип, який повинна сповідувати людина у житті. Але ми вже говорили, що не діяти — для пересічної людини означає вмерти, припинити процес самого життя.
З цього приводу у дзен-буддизмі існує твердження, що лише смерть пересічної людини (точніше, її самосвідомості) відкриває той обрій життя, де воно проходить вже за іншими принципами. Один з таких дзен-буддійських афоризмів прямо проголошує: «Будь мертвий, будь абсолютно мертвий і роби, що хочеш, все буде вірно». Цим висловом стверджується, що у недіянні, коли людина перестає діяти за старими усвідомленнями, на зміну свідомості пересічної людини на сцену життя виходить хтось, хто більш спроможніший від неї у його впорядкуванні. Саме він «зачепив» наш погляд за ту річ, яка потім нам так знадобилася.
© Василь Чумаченко
Крик пугача
