Про езотеричну культуру здається вже сказано все. Її велике полотно тягнеться з стародавніх днів, від оріїв та часів написання Вед, до того пантеону міфів, образів та звичаєвостей, що дійшли до нас. Серед того розмаїття культур етносів, що пишно цвіли на землі, іноді важко розгледіти сам предмет, яким займається, на якому стоїть езотерична культура. Для нашого природознавства цей предмет незвичний, хоч і написано про нього достатньо багато трактатів та проведено велику кількість всіляких досліджень. Але віз і понині там. Цим предметом є змінені або вищі стани свідомості, які відкривають перед людиною втаємничені області позаантропного буття. Означене вище і породило назву езотеричної, втаємниченої культури, яка має одну, досить незвичну ваду. Все, що ви будете описувати в ній стоячи ззовні, в незмінному, буденному стані свідомості, одразу стає міфом, казкою, не маючи ніяких об’єктивних носіїв свого існування. І все те оживає, стає об’єктивною реальністю, несе світло істини, дає силу та наснагу в житті, коли людина у все те входить. Підкреслюючи саме це, св. Августин у свій час філософськи зауважив: “У всіх випадках (довколишнього життя) ми маємо справу лише з вірогідністю, але коли мова заходить про предмет віри, то тут зникає все, що вірогідно має бути”. 

Для нас всі ці змінені настрої на сьогодні носять назву трансперсональних переживань, станів саторі або кінсе. Яких інколи досягають окремі, продвинуті в техніці медитації, адепти. 

Чому це стало на сьогодні такою рідкістю, що поставило між людиною та світом глуху стіну забуття? 

Саме цій втаємниченій темі і присвячена книга, що лежить, шановний читачу, перед тобою. Як і в пройдешніх подорожах в світ невимовного, в цій мандрівці ми будемо триматися тої самої стежинки, яка веде в глиб езотеричної культури України. Маємо надію, що десь там відкриється перед нами відповідь ще на одне цілком містичне явище. 

Як так сталося, що серед розмаїття езотеричних культур заходу і сходу, зовсім загубилася в світі стежинка оріїв, або їх послідовників уктріанів-брахманів, які саме і дали могутній поштовх розвитку означеним культурам? Все, що буде викладене далі весь час буде торкаєтися цього питання, йти поруч з ним.

Сюжетні розробки, що постануть перед тобою, шановний читачу, є фрагментами лекцій, що були в свій час прочитані на приватних засадах серед студентів ,викладачів та науковців в місті Києві під загальною назвою “Характерницькі практики в Україні”. Подібний спосіб викладення матеріалу робить книгу посібником для слухачів практичного курсу інтерактивної психології мета якого полягає в подоланні психологічного бар’єра між природознавчими науками та езотеричними вченнями.

В запропонованім матеріалі майже відсутня якась одна сюжетна лінія. Все це через те, що головною метою подібних лекцій є виведення слухача на рівень відповідного усвідомлення, а не тільки дослідження піднятої теми, як такої, що в останньому випадку втрачає свій сенс. Тільки людині, що торкнулося того знання і прозріла, під ноги лягає стежинка, яку вона починає торувати у бік входження в ту цілісність світу, що відкривається для неї. Тому кожна глава запропонованого тобі, шановний читачу, читання, це сходинка, своєрідний дзвоник, що ставить і вирішує невідомі сьогоденному природознавству питання у дуже незвичний для нього спосіб. Але саме такий підхід і здатен включити ту сторону людської сутності, що була до цих пір незнаною для нас.

Приведені в книзі практики розкривають те, що вже є, вже існує в світовій езотеричній культурі в тій чи іншій формі. Однак їх неймовірна простота та ефективність в козацькому ,характерницькому трактуванні говорить про осягнення внутрішнього шляху ,та близькість того джерела, з якого вони беруть свій витік. В тому джерелі, як відомо, всяке езотеричне знання поєднується у одне, назва якому цілісність.

Істина ще полягає в тому, що осягнути те знання можливо в один єдиний спосіб - треба увійти в воду тої річки, де воно існує. Саме для цього потрібно повернути людині природну здатність сприйняття тонкої цілісної основи світу. Перші спроби здійснення такого входу призвели до досить нечуваного в історичній науці висновку, ми насправді незнайомі з стародавніми культурами світу, ми не знаємо, чим вони насправді є. Те, що ми називаємо міфологічним, релігійним пантеоном образів стародавнього світу, насправді є формою викладення напрочуд дивного знання, що зберігало знайдені переходи за межу антропного буття, під час якого людина входила в безмежжя цілісного. Вони були тими своєрідними ключами, або ключовими формами про які в свій час згадував Ісус із Назарета у своєму знаменному вислові: “Істина не прийшла в цей світ голою, але вона прийшла в символах і образах, він не отримає її по іншому”. Цей вислів завжди був перед нашими очима, ми лише не знали, про які символи і про які знаки, говорить тут великий галілеянин. Ті ключі зберігалися і в нашій землі. Що вони є і чим вони є, відповіді на ці запитання у запропонованому тобі, шановний читачу, читанні.

Лицарі великого зеленого лугу, козаки характерники запорозької Січи, залишили після себе великий спадок у галузі поза антропного буття людини, яке органічно вросло в етнічну культуру України, перейшовши в звичаєвості, тобто в ті практики, які повсякденно відтворює кожна людина в своєму житті. Осягнення тих істин досягалося у спеціальнім навчанні, які ми вище назвали характерницькими практиками, які були найрізноманітнішими, мабуть тому, що торкатися майже всіх сторін людського буття. Через те форма викладення запропонованого тобі читання, шановний читачу, і являє собою есе, форма якого вже була використана у книгах “Шлях у невимовне” та “Крик пугача”. І на це є вагомі причини, характерницьке знання має одну ваду, в нього входять, стаючи свідомою часткою природного дійства, як про це вже говорилося раніш. Тому тут стає зовсім не обов’язковим засвоєння якогось великого об’єму матеріалу. Розкриття нового усвідомлення дійсно може відбутися в будь якому сюжеті, за яким проляже стежинка шляху, що вже буде відповідати особливостям конкретної людини. Тому великі трактати у подібній тематиці зовсім не мають якогось сенсу. Головною метою тут є розкриття внутрішнього, а не чисто зовнішнє пізнання. Проблемні питання, які будуть підніматися в подальшому, в чомусь будуть повторювати одне одного. Мабуть тому, що їх важко відокремити, маючи на увазі об’ємний характер всякого езотеричного знання, а особливо езотеричної спадщини України, яке несе в собі невимірну глибину проникнення людини у світ невимовного. Тому ті повтори, які ти можливо запримітиш, шановний читачу, мають за мету досягнення глибокого розуміння внутрішньої змістовності піднятої теми, бо вона багато в чому відрізняється від прийнятого на сьогодні викладення подібних питань. Тому так само, як дбайлива господиня миє вікна декілька разів, проходячи по одній і тій же шибці різним начинням до досягнення особливої сяючої його прозорості, так будемо діяти і ми, з усіх можливих сторін розглядаючи підняті питання. Щоб таки прийшло те внутрішнє осяяння, коли зовнішнє нарешті зливається з внутрішнім, і людина таки підходить до змістовності тих істин, на яких базується характерницька наука.

Можливо тебе, шановний читачу, дещо здивував у назві книги спогад про політ нічного метелика , до чого він тут гадаєш ти. Справа в тому, що саме нічний метелик в своєму польоті використовує той змінений стан який ставить його на межу цього світу і завдяки якому ця комаха, яка отримала в народі назву нічної Відьми, неушкодженою , танцюючи здійснює свій політ в темній гущини лісу. Вона завжди вистрибує на світло з нічної пітьми, з’являючись з нічого, відкриваючи перед нами на мить незнану загрозу інших просторів.

Все викладене нижче уособлює собою колективну працю багатьох людей. Які вже сьогодні йдуть тим внутрішнім шляхом, досліджуючи та відроджуючи характерницьке знання. З тим знанням народжується і нова людина, окремі риси якої вже сьогодні просвічують в їх образі. Адже ще Чжуан Цзи на початку нашого часу стверджував “ той в кому природне і людське не перемагають одне одного і зветься справжньою людиною”. То був останній відгомін золотого віку людства який вже пішов. На сьогодні існують інші умови, пролягають інші шляхи у досягненні всього того. Пошуком тих нових шляхів ми і займемось з тобою, шановний, читачу в нашій новій мандрівці.

Два перших щабля характерницьких практик одержали назву: “Поклик” та “Бачення”. Всього на сьогодні існує сім щаблів такого навчання. Яке після третьої та четвертої сходинок, що мають назву “Пізнання” та “Майстерність”, продовжується далі в залежності від людської зрілості. Головними все ж є чотири перші сходинки, які допомагають людині відкрити її внутрішній світ. Саме їм і присвячена перша книга характерницьких практик. З такого навчання постає нова людина, з новими цінностями та усвідомленнями, що повинна знайти своє місце в житті сьогоднішнього соціуму. А для цього конче потрібно розуміння дійсного стану справ в ньому. Задля цього і були написані своєрідні публіцистичні нариси, які до речі, не вирішують всю проблему, як таку, а лише ставлять її. Як показав досвід, саме цій справі потрібно надавати невідкладної уваги, бо нові шляхи в житті, у його поширеному сприйнятті не повинні бути згорнутими пануючою на сьогодні суспільною думкою з її непорушною авторитарністю. Бо там воно тільки ззовні все гладко, насправді збудоване на компромісних узгодженнях між очевидними протиріччями. Пролити на все це світло і є задачею тих сюжетних розробок, які ти знайдеш в цій книзі. І все ж приведене є учбовим матеріалом і автор вибачається перед фахівцями за можливе неповне теоретичне та дослідницьке розкриття, поставлених у тих нарисах питань, бо все, що буде приведено нижче, має призначення все ж для досить вузької читацької аудиторії тих, хто став на шлях осягнення тих істин, що панують в світі.

Щасливої вам подорожі в широкий світ, в світ людини знання. 

© Василь Чумаченко

Орова криниця

Whatsapp