Спас

mamay1Це було тоді, як над Україною, мов круки, кружляли татарські орди, турецькі когорти та всякі інші напасті і насильства. 

І єдиними оборонцями рідної землі були козаки, святі лицарі волі. 

Але як не намагалися, не завжди могли встояти від хижих нападників, і гинули старі і малі, а молоді бряжчали кайданами в неволі, чи ридали в гаремах над потоптаною зґвалтованою цнотою і коханням. 

Українські казки, Антоніна Гармаш (Литвин), Голос утопленого села

Детальніше: Спас

Як козаки Новий Рік зустрічали

vybory koshovogo1

Поділ землі і вибір старшини відбувались у Запорожців 1-го січня кожного Нового Року.

Ще кілька днів перед Новим Роком козаки, що жили на зимівниках, на річках, на озерах, чи степах та працювали там, — хто господарив, хто ловив рибу, хто полював, — всі спішили до Січи.

Україна, Історія, Запорожці, Яворницький

Детальніше: Як козаки Новий Рік зустрічали

Замовляння

provody

Хай ворожа стріла 
Не торкнеться до твого крила. 
Хай пекельна імла 
Спопелить всі напасті дотла. 

Хай пекучі вогні 
Не зачеплять твоєї броні. 
Хай в ворожій стерні 
Збережуть тебе зорі ясні. 

Українська поезія, Вірші, Вітрова Доця, Характерницькі способи

Детальніше: Замовляння

Чаклуй, чаклуй...

Українська природа

Чаклуй, чаклуй... А що нам ще робити? 
Чи світ такий, чи доля в нас така... 
Для подиху невистиглого жита, 
Для спогаду осіннього листка. 

Чаклуй, чаклуй... На сизі небокраї, 
На вільну, нерозхристану землю. 
Щоб лелечино-журавлині зграї 
Тримали мир і спокій у краю. 

Українська поезія, Вірші, Вітрова Доця

Детальніше: Чаклуй, чаклуй...

Вершники

Чорний вершник

Маревом з попелу вкрите сузір'я роси, 
Привидом битв у повітрі – мечів передзвони... 
Духи безсмертних прямують в новітні часи 
Безліччю справ, навіть попри тяжкі перепони. 

Вершником чорним крізь морок безладних ночей 
Думкою, піснею світу шляхи прокладати. 
Небо творити за прикладом власних очей, 
Місячним сяйвом звивати потрощені лати. 

Українська поезія, Вірші, Вітрова Доця

Детальніше: Вершники

Мандрівка в один кінець

Київ, Володимирська гірка

Ще ніч не опустилась на алею. 
Вже вечір кілька кроків вдаль зробив. 
І подих вітру, сплетений з землею, 
Дощем осіннім темний парк зросив. 

На шмаття душу роздирає відчай. 
Довкола тільки туга і пітьма. 
Здається, що так буде цілу вічність. 
Межа. І більше виходу нема. 

Українська поезія, Вірші, Вітрова Доця, Характерницькі способи

Детальніше: Мандрівка в один кінець

Поклик

Шлях у невимовне

Чуєш? З темних віків голос тисячі лір 
Вистилає дорогу у даль. 
Він злітає із прірв до безпам'ятства гір 
І дзвенить, мов розбитий кришталь. 

Ця луна від зірок, із глибинок душі 
Все штовхає, все тягне вперед. 
І хай бігти по лезу найтонших ножів - 
Поклик світу у тиші не вмре. 

Українська поезія, Вірші, Вітрова Доця

Детальніше: Поклик

Спас особливий стан психіки

Іван ГонтаБагато імен народних героїв донесли до нашого часу думи та билини, що передавались з уст в уста кобзарями. Буй Тур - добрий молодець - так ще з часів Київської Русі називали в українському фольклорі богатиря, хороброго, непереможного воїна, захисника рідної землі і народу. Були серед оспіваних у билинах героїв і Ілля Муромець та його товариші, і Микита Кожум’яка та інші. А пізніше, за часів козаччини, - ціла плеяда легендарних січових ватажків, що вражали і запалювали своїх побратимів відвагою небувалою і героїзмом. 

Що то були за люди? 

Спас, Скульський, Стан

Детальніше: Спас особливий стан психіки

Copyright © 2010-2018 Характерницька наука
Всі права застережені
Оформлення: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Created with YOOtheme Pro