fbpx

Правила збору трав

Зціли мене травами, знахар-лікар!

trava3Ви коли-небудь звертали увагу на тварин в той час, коли вони хворіють? І кішки, і собаки починають об'їдати кімнатні рослини і травичку на газоні, деякі навіть обгризають дерева в окрузі. Тварини, самі того не підозрюючи, лікуються старими знахарськими способами. Людина вже не настільки близька до матінки-природи, щоб безпомилково вгадувати корисні трави, і це вміння в наш час дуже цінується, справжні знахарі володіють ним. 

Здоров'я, Травництво

Детальніше:Правила збору трав

Сонячна квітка

podsolnБазова система космічного організму людини, відома під назвою «яйце аури», знайшла своє відображення на старовинних іконах. Управляється ця система фізичним і ефірним мозком, який ще можна назвати просто Земним Розумом. В ньому концентруються земна пам'ять, земна свідомість, земне мислення і земна уява, що забезпечують життєздатність нашої особистості, нашого "Я". Земний Розум дбає про збереження "базової" системи і захищає людину від створення нею власної «над-системи» управління. 

За уявою наших предків, «над-система» управління складається у свою чергу з шести підсистем-сфер, що оточують базовий організм. Три сфери управляють лівою півкулею мозку, три – правою. Перші три підсистеми: Сак, Вол і Хор. Сак і Вол можна віднести до «середніх» енергій, Хор і дві наступні – це вищі енергії, а остання, десята енергетична сутність – це понад-природна сила. Сильніше цієї підсистеми лише Земний Розум і Родовий Янгол, який так і називається – Рід. У віруваннях древлян він зображувався у вигляді Сокола і уособлював собою Сонце. 

Характерницька наука, Відьмацтво, Спас, Характерництво, Золоті числа

Детальніше:Сонячна квітка

Сива зозуленько, не літай раненько

zozulya

Сива зозуленько, не літай раненько, 
Не літай раненько, не куй жалісненько. (Двічі) 

Літала, літала та й стала кувати, 
Десь мого милого ніде не видати. (Двічі) 

Українська народна пісня

Детальніше:Сива зозуленько, не літай раненько

Нава

xOb4uxJ9CjI1

Там починається світ, що ми чуємо, 
Бачимо в яві і снах. 
Безладом, хаосом вічним отруєний, 
Полум’ям чорним в очах. 

Цупко корінням впивається дерево 
В зрошені часом ґрунти, 
Гілля своє простягаючи впевнено 
В інші безкраї світи. 

Вірші, Вітрова Доця, Сучасна українська поезія

Детальніше:Нава

Важка хода

spogad

Низка постійних невдач, 
Втома від марних зусиль... 
Серце приборкує плач, 
Терпить пронизливий біль. 

Палкощі юних світань 
Душу не в змозі зігріть. 
Рій нездійсненних бажань 
Сірим знебарвив блакить. 

Кожна із трепетних мрій 
Попелом сиплеться вниз –  
Тисячі програних війн 
З присмаком крові і сліз. 

Українська поезія, Вірші, Вітрова Доця, Характерницькі способи

Детальніше:Важка хода

Спаситель

057Споконвіку на території, де зараз Україна жили мудрі, добрі, гарні люди. Та не одні ж вони були на землі! У спілкуванні з іншими народами брали і добре і часом проникало і недобре. І що неймовірно: недобре поширювалось швидко, витворюючи зло. І от коли все суспільство було вражене цим недугом, коли хиталися підвалини первісного храму духу народу, народжувався Спаситель. Змалку на нього чигало багато лих і випробувань. Люди знали, хто він є. Але він сам виборював свій статус, аж до останньої хвилини свого жертовного шляху, до сходження на вершину, де земля з’єднується з Небом. Небо забирає змученого Спасителя, який зібрав усі болі і жалі свого народу, омив їх кров’ю свого серця і дарував люду і землі рідній очищення, і оновлення Серця. Розуму і Душі. Протягом свого короткого, але страждального життя, він дуже багато незвичайних справ творив: вчив, лікував, допомагав, розраджував і залишав за собою осередки просвітлених людей, які потім продовжать справу оновлення і очищення духу народу. В останній місяць свого життя він сідає на білого коня, летить і день і ніч по рідній землі, збирає біди і лиха і знищує, їх енергією свого життя. Коли він приїздить до тієї гори, де перейде прямо в небо, весь народ збирається туди, хоч зором, хоч рукою, хоч віддалік торкнутися Спасителя, а він витікає по краплині в свою землю, свій люд, забираючи з собою все лихо. І на горі-зникає під урочистий спів хору жерців. Кінь багряніє, як зоря і зникає в небі. 

Українські казки, Антоніна Гармаш (Литвин), Голос утопленого села

Детальніше:Спаситель

Спас

mamay1Це було тоді, як над Україною, мов круки, кружляли татарські орди, турецькі когорти та всякі інші напасті і насильства. 

І єдиними оборонцями рідної землі були козаки, святі лицарі волі. 

Але як не намагалися, не завжди могли встояти від хижих нападників, і гинули старі і малі, а молоді бряжчали кайданами в неволі, чи ридали в гаремах над потоптаною зґвалтованою цнотою і коханням. 

Українські казки, Антоніна Гармаш (Литвин), Голос утопленого села

Детальніше:Спас

Як козаки Новий Рік зустрічали

vybory koshovogo1

Поділ землі і вибір старшини відбувались у Запорожців 1-го січня кожного Нового Року.

Ще кілька днів перед Новим Роком козаки, що жили на зимівниках, на річках, на озерах, чи степах та працювали там, — хто господарив, хто ловив рибу, хто полював, — всі спішили до Січи.

Україна, Історія, Запорожці, Яворницький

Детальніше:Як козаки Новий Рік зустрічали

Замовляння

provody

Хай ворожа стріла 
Не торкнеться до твого крила. 
Хай пекельна імла 
Спопелить всі напасті дотла. 

Хай пекучі вогні 
Не зачеплять твоєї броні. 
Хай в ворожій стерні 
Збережуть тебе зорі ясні. 

Українська поезія, Вірші, Вітрова Доця, Характерницькі способи

Детальніше:Замовляння

Посилання

На сайті 146 гостей та 0 користувачів

Created with YOOtheme Pro

Оформлення: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Copyright © 2010-2020 Характерницька наука
Всі права застережені